21+ СХРОН. БЕСПЛАТНЫЙ СЕКС НАМ ЧУЖД!!! Нас читають навіть в Національній академії державного управління при Президенті України та Національному Банку!!!

Сексуальный пульс Украины!!!
Первый и единственный отечественный форум филателистов и нумизматов.
Только здесь, вдали от посторонних глаз, славные потомки запорожских казаков обмениваются монетами, марками и значками, обсуждают геральдику и прочие предметы коллекционирования.
Только культурный человек, услышав про классику, понимает что анала не будет!

Вы не зашли.

Объявление

Вниманию новых пользователей!
Если Вы написали вступительный отчет и не получили пропуск на почту, пишите Коменданту admin@cxpoh.com

#26 2015-05-19 13:26:41

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#27 2015-06-06 23:50:27

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Шота ватоцефали трохи "не в голосі" якось... А мордою в асфальт гарно навчилися лягати.... Полонена вата в Мар'їнці.

Отредактированно Еротоман (2015-06-06 23:51:37)


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#28 2015-06-14 12:13:13

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Країна повинна знати своїх Героїв!!!

Думаю, що небагато з дописувачів та читачів нашого ресурсу не пропустили поза увагою матеріал Юрія Бутусова на його на сторінці у facebook про ПОСЛЕДНИЙ БОЙ МИХАИЛА ГОРЯЙНОВА, ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТА ФОНДА ГОСИМУЩЕСТВА УКРАИНЫ, КОМАНДИРА ГРУППЫ 73-го ЦЕНТРА МОРСКОГО СПЕЦНАЗА. Перепощую сюди мовою оригіналу. Потім додам від себе трохи інсайдерської інфи від знайомого працівника Фону Держмайна.

http://img.hurtom.com/i/2015/06/11412442_995535617153401_3834827980082028611_n.th.jpg http://img.hurtom.com/i/2015/06/11391363_995535833820046_7367075728342320187_n.th.jpg http://img.hurtom.com/i/2015/06/11407120_995535347153428_7408164423653096225_n.th.jpg

«САМЫЙ СЧАСТЛИВЫЙ ЧЕЛОВЕК». ПОСЛЕДНИЙ БОЙ МИХАИЛА ГОРЯЙНОВА, ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТА ФОНДА ГОСИМУЩЕСТВА УКРАИНЫ, КОМАНДИРА ГРУППЫ 73-го ЦЕНТРА МОРСКОГО СПЕЦНАЗА
Михаил Горяйнов, директор Департамента межгосударственных имущественных отношений, инвестиционной, издательской и административно-хозяйственной деятельности Фонда государственного имущества Украины, был высокопоставленным государственным служащим 3-го ранга. На фондовом рынке Украины, среди банкиров и финансистов у Михаила - репутация признанного эксперта. У него была «бронь», и он не подлежал мобилизации как ценный специалист. У Михаила было все – любовь, дружба, дом, достаток, широчайшие связи по всему миру, много родственников и друзей особенно на Донбассе и в России.
Но 2 июня 2015-го года Михаил Горяйнов повел разведгруппу 73-го морского центра специальных операций в атаку на опорный пункт российских войск под поселком Чермалык Донецкой области, чтобы уничтожить кочующий миномет оккупантов, обстреливавший поселок.
Задача была выполнена.
Но капитан-лейтенант Горяйнов Михаил Геннадиевич в этом бою, погиб как настоящий герой.
Путь и поступок, который прошел настоящий патриот Украины Михаил Горяйнов, достоин того, чтобы его запомнил каждый из нас, чтобы его изучали в украинских школах и госучреждениях как пример служения своему народу.
Михаил Горяйнов родился 22 июня 1976 года в Краматорске Донецкой области. Отец, Геннадий Алексеевич, вспоминает: «Он говорил: «Я родился в день войны, война это мое призвание. ». Он не колебался с выбором профессии. Сразу после школы поступил в Киевский институт сухопутных войск, факультет разведки. По окончании учебы его направили для прохождения службы на остров Майский – в легендарную часть морского спецназа, где базировалась 7-я отдельная бригада специальных операций ВМС Украины, со временем переформированная в 73-й центр морских специальных операций. Морской спецназ стал дорогой жизни для Михаила. Горяйнов всю жизнь поддерживал тесные связи со спецназом, с однокашниками по институту.
Его увлечения – стрельба, холодное оружие, которым он прекрасно владел, рукопашный бой.
В звании старшего лейтенанта ему пришлось уволиться в 1998 году из армии без которой он не мыслил своей жизни. Вспоминает отец: «Это были времена Кучмы. Армию сознательно уничтожали, спецназу постоянно задерживали зарплату. Стыдно сказать, но однажды офицерам пришлось украсть картошку с поля для своих семей, потому что у них не было вообще ничего - ни денег, ни личных вещей, чтобы рассчитаться за еду. После этого Михаил был вынужден уволиться из армии, не мог больше унижаться. Но спецназ он не оставил, и регулярно приезжал в часть».
Горяйнов после увольнения из армии сумел найти работу в Киеве, и быстро сделал карьеру в сфере финансов и ценных бумаг. В Фонде госимущества Горяйнов дорос до уровня директора Департамента. На фондовом рынке его знают все – он участник многих семинаров, конференций по всей стране. По поиску легко найти десятки ссылок о различных экспертных мероприятиях финансистов, в которых принимал участие Михаил. У него была масса связей, четкие принципы, и его карьера развивалась при всех правительствах, он всегда был востребован в своем деле.
У Михаила много родственников на Донбассе, в России, много друзей. Раз в год на 22 июня, свой день рождения он приглашал их всех в Киев, в небольшой ресторан на Ленинградской площади. В этот день 22 июня друзья уже не увидят Михаила, останется только память. Он был душой компании.
Когда началась война, у Михаила была масса причин заниматься своим делом. Но войну на Донбассе он воспринял как свою личную боль. В свой дом он поселил три семьи беженцев с Донбасса, и делал все, что было в его силах, чтобы помочь соотечественникам. У него было высокое положение, и его должность была защищена «бронью» от мобилизации. Ему не сложно было бы найти работу в любой крупной финансовой структуре.
Но он счел своим долгом заняться волонтерской работой. Регулярно ездил на фронт, и использовал свои связи для сбора средств для помощи армии. Михаила глубоко поразила гибель капитана 2-го ранга Алексея Зинченко - командира 73-го центра, который 17 августа под Старобешевом погиб под залпом российских «Ураганов», накрывших наш базовый лагерь.
Горяйнов узнал о трагедии одним из первых. Он заехал с волонтерской помощью в штаб сектора «Б» в Новосветловку и там ему сообщили, что связь с Зинченко и его группой внезапно пропала. Произошло неладное. Михаил взял автомат, потому что до Старобешева было 150 километров по «серой» зоне – территории, которая никем не контролировалась по сути. Он заехал в уничтоженный лагерь, собрал оружие и документы, уцелевшие после обстрела. Затем поехал искать Зинченко – командир был еще жив, в больнице. Михаил был рядом с Алексеем, которого, увы, не удалось спасти.
После гибели Зинченко 73-й центр возглавил капитан 1 ранга Юрий Борисович Олефиренко – один из создателей украинского спецназа, ветеран Афганистана, который ушел в запас перед войной, но снова стал в строй. Михаил хорошо знал Олефиренко.
16 января Юрий Олефиренко погиб в бою под Мариуполем. Я писал об этом: http://censor.net.ua/photo_news/320310/ … ya_kapitan
Его гибель потрясла всех, кто знал этого выдающегося воина. Поминки по Олефиренко шли в дни тяжелого сражения за Донецкий аэропорт. В присутствии офицеров 73-го центра Михаил объявил всем: «Парни, я решил - иду на войну. В наше время сидеть в тылу стыдно».
Как рассказали сотрудники ФГИ: «Михаил зашел в бухгалтерию, он был в таком хорошем кожаном пальто, хорошем костюме, улыбнулся, он всегда улыбался: «Ну что, кто тут говорит, власть в стороне, за «бронью» спряталась? Снимайте с меня «бронь», я иду добровольцем". Главбух ему: «У вас «бронь», Михаил Геннадьевич, это много документов и разрешений надо оформить, так быстро оформить нельзя». А он передает папку: «Я уже все бумаги подготовил – оформляйте».
У всего окружения Михаила его намерение идти на фронт вызвало удивление. Но решение поняли и приняли. Его близкий друг – командир спецподразделения, которое занимается в зоне АТО противодиверсионными операциями в прифронтовых районах, предложил Михаилу перевестись к нему в часть на серьезную должность.
Но Горяйнов все лестные предложения отклонил. "73-й центр - это моя семья". Он взял на себя выполнение самых опасных задач, и хотел проявить себя там, где мало кто умеет, и мало кто готов рисковать - в рейдах в демилитаризованной зоне. Поэтому никаких высоких постов, никаких благополучных должностей, никакого прифронтового тыла – директор департамента ФГИ стал простым командиром разведывательной группы, строго по своей военной специальности, никаких поблажек. Здесь все равны и все по-честному. Горяйнов вернулся в семью морского спецназа.
На поминках Михаила к корреспонденту «Цензор.Нет» вереницей подходили люди, которые говорили как многим помог им в жизни Михаил. Они рассказывали с горечью о том, как тяжела их утрата. Но когда люди начинали рассказывать о поступках и делах Михаила, лица сразу светлели и появлялись улыбки.
А затем я пообщался с офицером морского спецназа, который пошел на задание в составе группы Михаила. Вот его рассказ о последнем бое:
«Михаилу Горяйнову не надо было проводить длительную дополнительную подготовку. Он сохранил высокие профессиональные качества. Мы были знакомы с ним еще до войны, много общались с самого начала боевых действий. У него была прекрасная физическая форма, отличные тактические навыки. Это был талантливый и харизматичный лидер. Он сплотил вокруг себя бойцов. Они выполнили ряд разведывательных выходов в нашем секторе, обеспечили командование важными разведданными. А затем командованию нашего отряда поступило обращение от наших подразделений и местных органов власти в поселке Чермалык. «Кочующий» 120 мм миномет в нарушение режима прекращения огня и Минских соглашений о перемирии постоянно обстреливал поселок, и буквально терроризировал местных жителей. Горяйнов со своей группой добровольно вызвался совершить налет, обнаружить и уничтожить нарушителей режима прекращения огня в демилитаризованной зоне.
Объектом атаки стал комплекс промышленных зданий недалеко от Чермалыка. Именно там, по разведданным, базировался кочующий миномет и его расчет. Операция была подготовлена отлично. Была проведена тщательная разведка. Каждый воин получил детальный инструктаж, прекрасно знал свою боевую задачу. Группа была экипирована всеми необходимыми видами снаряжения и вооружения, которые в заявке заказал командир. Особые меры Горяйнов предпринял для обеспечения скрытности операции. На инструктаже перед выходом он сказал: «Рисково, но риск оправдан. Не исключены потери».
Миномет в Чермалыке продолжал вести обстрел.
2 июня ночью группа незамеченной вышла на объект. Противник вел наблюдение, местность была открыта, но Горяйнов придумал такой маршрут, на котором обнаружить нас врагу не удалось. Подходы со стороны поля, где мы должны были идти по замыслу операции, хорошо простреливались, и идти там оказалось не выгодно, укрытий никаких. Горяйнов повел нас по запасному маршруту. Наблюдением было установлено, что противник размещается в отдельно стоящем здании с подвальным помещением, оборудованном в качестве бункера. За этим зданием находился стационарный пункт стрельбы с крупнокалиберным пулеметом «Утес». Рядом с бункером, в 20 метрах ближе к нам, был небольшой бетонный забор, и за ним находился сам миномет, который бил по Чермалыку. К сожалению, мы не могли начать атаку с атаки пулеметного гнезда, потому что обойти незамеченными опорный пункт было невозможно, местность там открытая. Мы вышли на дистанцию 120 метров к объекту атаки. Все было тихо.
В ударной группе было семь бойцов, включая Михаила. Налет был дерзким. В 5.11 Горяйнов дал приказ атаковать. Мы дали залп гранатометов по бункеру, и рванули вперед – надо было сократить дистанцию, сблизиться с бункером, и уничтожить расчет миномета. Горяйнов вел нас за собой, он бежал впереди, рядом с опорным пунктом командир обнаружил часового который собирался открыть огонь и на бегу нейтрализовал его, прежде чем тот успел выстрелить. Но противник оказался хорошо подготовлен. За секунды мы добежали до невысокого каменного забора, но из бункера начали выбегать солдаты противника, и занимать оборону. Они были в высокой степени готовности – никто не выбегал раздетый, в тапочках, все были в полной форме, с оружием, и они сразу открывали огонь, когда выбегали из бункера. Мы били по тем, кто выбегает. Затем мы достигли бетонного забора и миномета, до бункера было всего 20 метров, но добраться до него уже не удалось. Завязался бой на короткой дистанции, где до противника можно было легко добросить камнем, и легко разглядеть черты лица. В самом начале боя серьезно ранило нашего пулеметчика ПКМ, он выпустил только один короб. Я занял его место. Благодаря грамотным действиям, фактору неожиданности и высокому уровню огневой подготовки, наш огонь был очень эффективен, мы взяли с собой большой боекомплект, гранаты. Мы положили вокруг бункера не менее 10-12 тел в самое короткое время. Однако враг продолжал вести ответный огонь из бойниц бункера, и новые солдаты продолжали вступать в бой. Оказалось, что в бункере был не только расчет миномета с охраной, а гораздо большее количество солдат. Я добежал до забора, и бросил гранату в миномет. Задача была выполнена. В этот момент противнику удалось занять позицию крупнокалиберного пулемета. Это сразу изменило расклад сил не в нашу пользу. Пулемет открыл огонь по краю бетонного забора, и мы уже не имели шансов преодолеть пространство до бункера. Пулемет подавить не удалось. Бронебойные пули били в наш забор, и откалывали огромные куски бетона, которые отлетали в нас. Забор крошился, и долго бы он не выдержал. А у нас начал кончаться боекомплект. Для стрелкового боя даже 5 минут интенсивной перестрелки – это много. А мы сражались уже более 15 минут. Я выпустил 6 коробов – и у меня осталось немного патронов для прикрытия отхода, та же ситуация с патронами была и у всех других бойцов. Надо было отходить под огнем противника, при не подавленном пулемете, на виду, при полной видимости, при том, что из бункера в 20 метрах от нас продолжал стрелять. Ситуация казалась гибельной для всей группы. Если пулемет и бункер будут прижимать нас еще минут 10, то патроны у нас кончатся, забор развалится, и нас перебьют всех. Наши жизни полностью зависели от решения командира – самостоятельно уйти оттуда уже никто не мог. В 5.29 Михаил дал команду на отход. Мы рванули, вытаскивая раненого пулеметчика. Мы слышали плотный огонь, но по нам он велся не прицельно, это казалось просто чудом. Но это не было чудом. Как оказалось, капитан-лейтенант Горяйнов в момент отхода группы предпринял попытку уничтожить пулемет противника, чтобы прикрыть наш отход. Михаил отвлек весь огонь на себя, чтобы прикрыть вынос раненого товарища. Он получил несколько смертельных ранений и пал смертью храбрых. Он спас нас всех в безнадежной ситуации ценой своей жизни.
Мы вернулись на базу по маршруту, который перед операцией разработал Михаил. Эвакуация прошла успешно.
Нас встретило командование, и поблагодарило за уничтожение миномета и выполнение боевой задачи. Бой с военной точки зрения считается успехом. Врагу нанесены тяжелые потери. По данным агентурной разведки, среди уничтоженных врагов были граждане Российской федерации.
Но никто в нашем отряде не считает этот бой успехом. Потому что в нем погиб наш друг и боевой побратим… На похороны Михаила в Киеве командование отпустило всю нашу группу на один день – для нас была честь нести его тело на своих плечах. Потому что сам Михаил Горяйнов отдал жизнь за Родину, ради чести и ради своих друзей и близких».
На похоронах Михаила Горяйнова в Киев 7 июня пришли сотни людей – на взгляд гораздо более 500 человек. Прибыли генералы и офицеры вооруженных сил. Прибыли многочисленные друзья и знакомые. Сотрудники Фонда госимущества. Много людей приехало из Донбасса, с оккупированных территорий. Были друзья и сослуживцы из России. Всем им было понятно, за что отдал жизнь Михаил, уроженец Донбасса, киевлянин. Его жизнь все доказала.
Для Михаила государство было не средством бизнеса, а ценностью, которую государственный человек обязан защищать всеми доступными силами. А свободная и независимая Украина – это не просто слова, это смысл и это цель, ради которой настоящий воин и настоящий гражданин готов пожертвовать всем.
Его дочь Светлана на поминках сказала: «Обещаю, отец, я буду жить так, чтобы быть достойной твоей памяти и твоих надежд».
Друг Горяйнова, командир одного из наших спецподразделений, вспомнил: «За неделю перед боем я позвонил Мише, спросил как у него дела, и он ответил: «Я нахожусь там, где я должен быть, и чувствую себя счастливым человеком».
А еще один друг Михаила, бывший военный, пошел служить в то же подразделение, в морской спецназ, в группу Горяйнова, чтобы место в строю не осталось пустым. Михаил Горяйнов, тебя не забудут, герой. Вечная память. Слава Украине!


Героям Слава! В Михайла Горяйнова залишилося 3 дітей. Двоє з них, насправді, це його племінники. Але рік тому, коли померла від раку його рідна сестра, Михайло не вагаючись усиновиви 2-х її дітей. На поминках Юрія Оліфіренка Михайло та всі його побратими, які на той час не були у війську, поклялися, що підуть на фронт бити йобану лугандонську вату та хуйлоокупантів з паРаші. Свою клятву Михайло виконав.
Вічна пам'ять справжньому чоловіку, патріоту України, воїну та людині з великої літери! Герої не вмирають!

http://img.hurtom.com/i/2015/06/svichka.th.jpg

Отредактированно Еротоман (2015-06-14 12:21:11)


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#29 2015-07-03 16:31:40

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Поздоровляю всіх уропів з невеликою, але важливою перемогою українського війська! Ворог залишив Широкіно. Тепер цей населений пункт увійшов до списку міст та містечок, звільнених від хуйлоокупантів та лугандонських ватоцефалів. Слава Україні!
Отак неквапливо, крок за кроком, наші бійці обов'язково звілнять всю окуповану територію. За словами координатора (а фактично командира) полку "Азов", депутата парламенту Андрія Білецького, ворог втратив у боях за Широкіно убитими, пораненими та полоненими понад 800 чоловік. Наші втрати - 60 вбитих та 200 поранених. Є над чим замислитися ватовоїнам та "заблукавшим відпускникам" з хуйлостану.
Тепер у Широкіно буде влаштовано наглядову міссію Спільного центру контролю і координації припинення вогню.


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#30 2015-07-03 21:00:30

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Сьогодні день гарних новин. Ще один "заблукавший" поїде додому. В цинковому гробу. У Новоазовську вбито начальника штабу "морських котиків" Росії. Наш снайпер постарався, з далекобійної гвинтівки.
Відвоювався "відпускинк", хуйлостанська падлюка. Амінь.


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#31 2015-07-11 23:36:08

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

"Вона працює". Дніпро-1 Аеророзвідка. Висновки в кінці відео неоднозначні. Хуйлу все нейметься. Залупу йому, а не Маріуполь.


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#32 2015-07-24 18:13:27

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Еротоман написал:

"Вона працює". Дніпро-1 Аеророзвідка. Висновки в кінці відео неоднозначні. Хуйлу все нейметься. Залупу йому, а не Маріуполь.

І що? А ось що. З'єбнули падлюки, після того як їх на весь світ показали.


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#33 2015-07-24 18:32:00

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Оце надибав цікавий канал на "ютюбіку". Спішу поділитися. Спецназ України. Багато відео. Виберайте на свій смак.


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#34 2015-08-15 17:17:47

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Зараз, в роковини трагічних подій в Іловайську "Петро та Мазепа" виклав цікавий аналітичний матеріал про перебіг подій. Є багато фактажу, хронологія подій та інтерв'ю учасників битви. Зовсім в іншому "світлі" постають фігури Берези та Семенченка. Білецький навіть не здивував. Повернути назад 300 штук "зелені", щоб зберегти життя своїм людям - це "по азовськи". Справжній "білий вождь". Раджу витратити час та прочитати весь матеріал, разом з інтерв'ю. Маю надію, що стаття схожа на правду. Бо з того виходить, що Муженко не такий вже й бездара, як тоді здавалося.


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#35 2015-08-17 11:58:38

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Еротоман написал:

Країна повинна знати своїх Героїв!!!

Думаю, що небагато з дописувачів та читачів нашого ресурсу не пропустили поза увагою матеріал Юрія Бутусова на його на сторінці у facebook про ПОСЛЕДНИЙ БОЙ МИХАИЛА ГОРЯЙНОВА, ДИРЕКТОРА ДЕПАРТАМЕНТА ФОНДА ГОСИМУЩЕСТВА УКРАИНЫ, КОМАНДИРА ГРУППЫ 73-го ЦЕНТРА МОРСКОГО СПЕЦНАЗА. Перепощую сюди мовою оригіналу. Потім додам від себе трохи інсайдерської інфи від знайомого працівника Фону Держмайна.

Допишу, що Михайло Горяйнов нагороджений Орденом «Народний Герой України» (посмертно).

Ось джерело інформації.
Нагадаю, що завдання, при виконанні якого загинув Михайло, було виконано.
Бійці з групи Горяйнова, що були поранені на тому завданні, досі лежать в госпіталях.
Слава Героям України!


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#36 2015-08-25 12:48:42

UZ
Доцент

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.


Правда вещь субъективная, каждый видит ее по своему

 

#37 2015-12-01 21:13:06

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Обьективный и сильный фильм от радио свобода про Аэропорт:
http://www.currenttime.tv/fullinfograph … 79374.html

З.Ы.: Как же все таки орки отличаются от наших выражением лица! Можно даже не обращать внимание на подписи "украинский солдат" или "сепаратист"


Всё имеет свою цену

 

#38 2015-12-02 13:19:55

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Точняк. Фізіогноміка рулить. Хто вважає її "псевдонаукою", хай подивиться цей фільм. Коли вже цих йобаних генералів на чолі з Мужеденком зашлють на нари за сотні втрачених з їх вини життів наших героїчних хлопців - питання, мабуть риторичне kol/ac   Тільки за те, що Петюня тримає біля себе цих покидьків, а не відправляє їх під суд - не буде шоколаднику ніколи вибачення від українців. Про інше я, взагалі, мовчу.


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#39 2015-12-30 14:09:46

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Гарна новина, читав на мордокнизі що скоро поступить у продаж Історія України від Свирида Опанасовича. Має бути цікавою.
Імпонує його стиль викладення з гумором )

http://repka.club/istoriya-ukrajini/ite … da-svyryda


Мольфар стукав пів року у бубен, щоб нарешті викликати шльондр, але приходили духи предків, похмілля, смуток та два доща

 

#40 2015-12-30 18:50:26

Petrovich
Нобелевский лауреат

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Читаю Діда Свирида рєгулярно. Коли навкруги кричать :"всьо пропало",  то новини від Діда якось надихають і дають життєвої сили. Не всеремось )


Дождись своего трамвая. Берлиоз.

 

#41 2015-12-31 07:46:51

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Petrovich написал:

Читаю Діда Свирида рєгулярно. Коли навкруги кричать :"всьо пропало",  то новини від Діда якось надихають і дають життєвої сили. Не всеремось )

Підтримую, тому і хочу купити екземпляр Історії від Діда, повинно бути з гострим гумором в дідовому стилі. Не всеремось! Ватоцефалам та уйлу лома у сраку!


Мольфар стукав пів року у бубен, щоб нарешті викликати шльондр, але приходили духи предків, похмілля, смуток та два доща

 

#42 2016-01-01 13:00:23

Petrovich
Нобелевский лауреат

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

До речі, коллєги. Пам'ятаймо , що сьогодні день народження С.Бандери. А не який то совіцький новий год !
Якось поволі я привчив свій гарем до того що святкуємо Миколая..
Отаке..


Дождись своего трамвая. Берлиоз.

 

#43 2016-01-01 13:10:38

Стэпан
Магістр

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Petrovich написал:

До речі, коллєги. Пам'ятаймо , що сьогодні день народження С.Бандери. А не який то совіцький новий год !
Якось поволі я привчив свій гарем до того що святкуємо Миколая..
Отаке..

Да! Петровіч, дякую, нагадав. Підніму сьогодні стопарік за діло Степана!


зоєбато, бльо!

 

#44 2016-01-01 14:54:50

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Шановні схронівці, вітаю всіх зі святом з нагоди дня народження славетного та нескореного Героя нашої неньки України - Степана Бандери!
Дай нам Боже всім здоровя та гарної памяті про наших славних предків!
НЕ всеремось, браття!


Продам Сельдь слабосоленую 400плюс в ведре. Есть таранька. Лещ вяленый. Все свежее, зуб даю. Владимирский рынок, место №134 (сразу за кошачьей шаурмой) напротив газетного киоска.

 

#45 2016-01-01 19:46:40

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Коли кожний москаль у мордорі піднімає келих 1-го січня - хай знає, що він святкує і день народження Степана Бандери! Зі святом всіх патріотів України!


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#46 2016-01-08 07:46:53

fedot
Доцент

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Сьогодні річниця з дня народження Василя Симоненка.
Сильно і дуже актуально
https://pbs.twimg.com/media/CYLmISVUAAA53nW.jpg

Отредактированно fedot (2016-01-08 07:47:34)


Ідіть по світу, діти Аполона, і агітуйте бидло безпринципне фігурними піздюлями
Ⓒ Лесь Подерв'янський

 

#47 2016-02-20 18:50:10

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

http://www.hromadske.tv/society/na-maid … esnoyi-so/
"20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної сотні. Акції пам’яті про жертв Майдану заплановані у багатьох містах країни. На Майдані Незалежності в Києві також відбудеться низка заходів.

День Героїв Небесної сотні відзначається щорічно 20 лютого згідно з указом президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні».

Саме в ці дні, два роки тому, під час Революції Гідності, протистояння між народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану".


Небесна Сотня. Список загиблих Героїв України http://www.radiosvoboda.org/content/art … 76530.html

http://i.cxpoh.com/small/3d55a897967afd1893a7dafb4b42732a.jpghttp://i.cxpoh.com/small/66aa07f06c612c7302c43efe5b46b7fd.jpghttp://i.cxpoh.com/small/7bc7a1c0376d94bf1985b12e5cac6fd5.jpg


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#48 2016-03-26 19:28:13

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Добровольці іноземці вже воюють за Україну офіційно, по контракту https://www.youtube.com/watch?v=RkgT9fz7TME


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

#49 2018-03-18 17:08:30

fedot
Доцент

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.


Ідіть по світу, діти Аполона, і агітуйте бидло безпринципне фігурними піздюлями
Ⓒ Лесь Подерв'янський

 

#50 2019-11-21 17:36:53

Еротоман
Доцент Лінгвістичного Факультету

Re: Героїчні та славетні сторінки історії боротьби за Україну.

Сьогодні, в 6-у річницю Революції Гідності відзначаємо День Гідності та Свободи. Зі святом друзі!
Згоден з Корчинським, подобаються його думки https://www.youtube.com/watch?v=RwNB-X0_468


Горить палає техніка ворожа, рідна Україна переможе! Горить, палає, більше спалахуй, руZZкій карабль - іди НАХУЙ! 🇺🇦
"Ми в Європі знаємо одну Русь - Київську, останнім королем якої був Данило Галицький" (Вольтер)
Тіло язичника - це піхви для меча духу...

 

Board footer